Український фільм представили на Берлінале

13.03.2021

Український фільм представили на Берлінале

У Німеччині пройшов 71-й міжнародний кінофестиваль Берлінале. Цьогоріч покази відбуваються у два етапи: онлайн для кіноспільноти на початку березня, і офлайн для широкої публіки у червні. На фестивалі представлений дебютний повнометражний фільм української режисерки Катерини Горностай про драму дорослішання на прикладі історій підлітків у київській школі.

Стрічка потрапила до конкурсної програми фестивалю Generation 14Plus, його премьера відбулася у перший день показів Берлінале. Незважаючи на те, що український фільм не здобув нагород, фільм отримав схвальні відгуки від представників кіноіндустрії. DW поcпілкувалась з кінокритиками про те, які враження в них залишились після перегляду фільму “Стоп-Земля”.

 

“Стоп-Земля – ​​це інтелектуальний фільм”, – зауважила кінокритикиня зі спілки жінок-кіножурналістів Александра Геллер-Ніколас (Alexandra Heller-Nicholas). На її думку, дорослі режисери, звертаючись до теми підлітків, часто пропускають всі нюанси, крихкість та справжню радість. Натомість усе це втілено у фільмі “Стоп-Земля”, Геллер-Ніколас.

Кінокритик і постійний автор інформаційного порталу Cineuropa, який спеціалізується на європейському кіно, Владан Петковіч (Vladan Petkovic) чув про фільм “Стоп-Земля” ще на етапі підготовки стрічки. Але те, що він побачив на екрані, перевершило його очікування. “Цей фільм дуже живий з усіма його непрофесійними молодими акторами. Це справді добре зроблене кіно. Воно дуже амбітне”, – ділиться враженнями в розмові з DW Петковіч.

Незважаючи на хронометраж, ця стрічка глядачя буквально “затягує”, каже власник одного з традиційних берлінських кінотеатрів Вульф Зерґель (Wulf Sörgel). “Немилосердний монтажер міг би перетворити чудовий фільм на ідеальний. Але в процесі перегляду стрічки часом беззмістовно довгі сцени заважають дедалі менше. Все більше й більше втягуєшся в той чарівний час, коли було забагато занадто важливого й забагато занадто емоційного”, – каже Зерґель.

 

Кінокритики переконані, що історії розказані у фільмі про підлітків “Стоп-Земля” універсальні для молоді по всьому світу, і що він буде зрозумілим не лише українським глядачам.

“У фільмі є певний зв’язок з українською реальністю. Коли (один з головних героїв – Ред.) Сеня навчається в школі, він проходить тренування зі стрільби. Це нагадує про контекст того місця, де він виріс – Донбас, – каже в розмові з DW кінокритикиня французького видання Le Mag Cinéma Жюлі Руссело (Julie Rousselot). На її думку, попри тонкий зв’язок з українською реальністю, цей фільм цілком може мати міжнародний успіх. “Він може зацікавити будь-якого підлітка. Це хороша суміш”, – каже Руссело.

Подібної думки дотримується й Петковіч. “Щоб зробити універсальний фільм, треба почати з місцевих історій – з чогось, що ви дуже добре знаєте, а потім знайти те, що саме в цих деталях можна перетворити на щось універсальне”, – вважає Петковіч. Він переконаний, що ця стрічка може бути цікавою не лише для підлітків, але й для старших та навіть молодших глядачів. Щоправда, для молодшої публіки, на його думку, доведеться вирізати деякі еротичні сцени фільму.

Окремо увагу кінокритиків привернув до себе підхід режисерки у роботі з героями і документальність кіно. Персонажі фільму створювались на спогадах про підлітковий вік не лише самої режисерки, але акторів і всієї команди, що працювали над проєктом. Фільм включає в себе й інтерв’ю режисерки з акторами. Як зауважила в розмові з DW Горностай, в цих інтерв’ю важко відділити історії кіноперсонажів від власних історій самих акторів.

Фільм знято за участі непрофесійних акторів – школярів старших класів. За словами режисерки, повного сценарію фільму з діалогами героїв актори жодного разу не бачили, а у більшості сцен імпровізували.

Відсутність професійної акторської майстерності, вважає Петковіча, абсолютно не заважала. “Я навіть не сприймав це як акторську гру. Зрештою, їм і не потрібно грати, оскільки вони формують цих персонажів, які частково базуються на них самих, – каже Петковіч. – У мене просто було відчуття, що це певний світ певного покоління в певному місці, і так вони живуть. Якщо казати строго кінематографічно, то вони “зіграли” дуже добре”.

, , , переглядів: 334

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *