Червонокнижних лісових котів стали помічати частіше

13.02.2021

Червонокнижних лісових котів стали помічати частіше

Червонокнижні дикі хижі коти довжиною до метра і вагою до дванадцяти кілограмів мешкають в лісах і чагарниках біля водойм Хмельниччини. Останнім часом їх усе частіше зустрічають місцеві мисливці, які розповідають – тварини поводяться досить агресивно, розповідає Суспільне.

Лісові дикі коти та їх підвиди, як-от очеретяні коти або ж болотні рисі, – хижі тварини, які полюють на птицю, гризунів, плазунів, їдять зайченят та іншу, меншу від себе, живність. А ще вони добре плавають, пірнають і ловлять рибу. Дорослі особини, розповідає біолог-мисливствознавець Василь Кочупінда, доростають до метра в довжину і можуть мати до дванадцяти, а то й більше кілограмів.

За словами Василя Кочупінди, на території України дикі коти мають ареали в Карпатах, Кіровоградській, Одеській та Вінницькій областях.

«Перший раз я зустрівся з лісовим та очеретяним котом на території Хмельницької області в 1970-му році. Це було в Городоцькому районі. І весь цей час лісовий і очеретяний кіт у нас був в угіддях», – розповідає Василь Кочупінда.

Побачити лісового кота – велика рідкість, продовжує біолог. За його словами, ці тварини мають загострений слух і добре маскуються.

Мисливець із Городка Петро Войталюк розповідає – за два останні роки мисливці вісім разів зустрічалися під час полювань із лісовими та очеретяними котами в угіддях біля Городка, Сатанова та Кам’янець-Подільського району. Додає: у половині випадків потривожені дикі тварини поводилися агресивно, і їх застрелили.

«У 70-тих роках я також був застрелив очеретяного кота, бо сплутав його з лисом. Гончак в очереті гонив лисів. А цей вискочив, такий рижий з сірим, бо вода і болото, буває, що і лис так вимаститься. І коли на третій раз я вистрелив, підхожу – а це здоровенний котяра. Я знаю випадків вісім, які були на Городоччині з цими дикими котами», – каже Петро Войталюк.

Мисливець Микола розповідає: поблизу Городка двічі був змушений стріляти в диких котів на полюванні. Перший раз – коли, каже, був на ловах зайців із драгхааром Ремом.

«Рем підняв зайця, я здійснив постріл, і тут вискакує такий кіт. Я спочатку не зрозумів, що то вискочило, подумав, що це якась собака. А він вискочив, і прямо в груди Рему. Він мені порвав Рема, вуха йому порвав, кров струмочками з нього стікала. Собака так скулила! А потім Рем наніс потужний удар лапою в голову котові, і кіт впав. Я диких котів не зустрічав ніколи, і мені здавалося, шо їх тут нема», – розповідає пан Микола.

З його слів, удруге він застрелив дикого кота, бо наполохана собаками й людиною тварина поводилася неадекватно.

«Я був взутий в берци. Кіт схопив мене за суглоб великого пальця. Сила була настільки потужна, шо я відчув: долі секунди і його зуб вп`ється мені в кістку. Довжина тварини не менше 50 сантиметрів була, без хвоста. Якщо порівняти з звичайним котом, то він у 3-4 рази більший», – згадує мисливець Микола.

За словами головного мисливствознавця Хмельницької області Володимира Стойка, усі підвиди лісового кота в 1980-му році були занесені до Червоної книги України, і вбивати їх зараз заборонено.

«Добувати кота лісового чи то під час полювання, чи в інших випадках категорично забороняється. Згідно постанови 1030 Кабінету міністрів України передбачено відшкодування збитків за вбивство кота лісового – 8 тисяч гривень», – каже Володимир Стойко.

Біолог-мисливствознавець Василь Кочупінда каже: місць на території області, де можуть мешкати дикі коти, меншає, як і їжі для них.

«Науковці пишуть, що ліси та прибережні смуги біля Городка, Сататнова, у Кам’янець-Подільському районі – це було місце існування диких котів. Просто ми своєю діяльністю, своїм впливом на природу зробили так, шо витіснили їх звідти», – зазначає мисливствознавець.

Та застерігає: вбивати диких червонокнижних лісових і очеретяних котів не можна. Як виняток, каже Василь Кочупінда, коли тварина хвора на сказ та нападає на людину.

, , , переглядів: 403

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *