Як саме і чому виникає котячий стрес

13.09.2020

Як саме і чому виникає котячий стрес

Фахівці з догляду за кішками вивчили поведінку тварин, які вперше опинилися в притулку. Вони намагалися зрозуміти, як сильно кішки переживають стрес у таких ситуаціях. За інформацією ВВС, дослідники спостерігали за 20 домашніми кішками, які потрапили в руки власників ще кошенятами.

Спочатку кожна з тварин отримала оцінку в балах за шкалою, яка вимірює стрес від легкого до сильного. Потім фахівці простежили, як кожен з цих домашніх улюбленців поводився, опинившись у притулку.

Лідія Рейнберг з австралійського університету Ла Троб в Мельбурні, яка очолила дослідження, вже багато часу спостерігає за мешканцями притулків для бездомних тварин. Вона впевнена, що багато чого залежить від дій працівників притулків.

Спостерігаючи за кішками, які опинилися за ґратами, фахівці виявили низку особливостей у поведінці тварин, які переживають стрес.

Хоча всі кішки перебували у доволі просторому приміщенні, ті з них, кому було сумно або страшно, зазвичай ховалися всередині котячих будиночків. Тоді як їхні побратими, які не відчували стресу, проводили більшість часу, сидячи на підвищенні. Що більше був стрес у кішки, то довше вона ховалася у будиночку.

“Виявилося, що кішки в стані сильного напруження не хочуть нічого, крім як сховатися від усіх. А спокійні тварини із задоволенням залізають нагору і спостерігають звідти за тим, що відбувається навколо”, – пояснює дослідниця.

Науковці виявили також, що кішки з високим рівнем стресу – дуже пасивні. Найчастіше вони взагалі нічого не роблять.

“Коли кішка страждає, вона придушує всі свої звичайні поведінкові інстинкти і може годинами, згорнувшись, лежати без руху”, – розповідає Рейнберг.

Це помітно відрізняється від котячої поведінки у звичайних обставинах, коли вони із задоволенням грають і шукають пригод та йдуть на контакт з людьми й іншими кішками. Цікаво, що у тих, які скреблися або голосно нявкали, рівень стресу був відносно невисоким. Ці тварини, які, здавалося, перебували “на межі нервового зриву”, насправді не відчували напруги.

“Людям зазвичай здається, що кішки, які голосно виражають свій протест, нервують і відчувають занепокоєння, а ті, хто спокійно згорнувся в куточку, задоволені своїм життям. Але виявляється, що все навпаки”, – стверджує Рейнберг.

Результати дослідження опубліковані в журналі “Прикладна психологія поведінки тварин”.

, , , переглядів: 200

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *