10 чудернацьких весільних традицій з різних куточків світу

22.11.2019

10 чудернацьких весільних традицій з різних куточків світу

Шлюб відіграє важливу роль у житті кожної закоханої пари. До нього готуються заздалегідь, намагаючись дотриматись усіх традицій та обрядів аби подружнє життя було щасливим.

З роками більшість шлюбних церемоній стали дещо схожими один на одного через вплив західної культури: голлівудських фільмів, ток-шоу та глянцю. Все частіше під час укладання шлюбу молодята з різних країн обмінюються  обітницями, обручками, отримують подарунки, обирають біле весільне вбрання для  нареченої і т.д. А розповсюджену традицію мати «щось старе, щось нове, щось запозичене та щось синє» можна зустріти майже в кожній країні. Ми так звикли до такого розкладу, що якісь зміни в порядку проведення весілля не за «голлівудським зразком» здаються нам чимось нестандартним.

Насправді ж у  різних народів світу є свої цікаві шлюбні обряди, які відрізняють їх одне від одного.  Вони надають цікаву родзинку у святкування весілля. Такі обряди дійсно показують якими ж  насправді різноманітними бувають укладання шлюбу та святкування у різних куточках світу. Ми вирішили виокремити 10  чудернацьких весільних обрядів з різних країн світу, які у корені відрізняються від тих, що ви звикли бачити.

Ритуал плачу у народу Туджі, Китай

Китайці Туджі починають готуватися до весілля ще за 30 днів. Наречена проводить близько години кожного дня плачучи. Сльози, які вона проливає – це не сльози смутку чи горя, а сльози радості та любові. Через 10 днів до нареченої приєднується мати, а ще через 10 – бабуся.  Оскільки всі жінки плачуть різними тонами, їх плач чимось схожий на пісню

Традиція поцілунків у Швеції

Ми звикли бачити поцілунки наречених на весіллі й навряд чи для нас буде звичним побачити як когось з них цілують незаміжні дівчата чи хлопці. У Швеції є цікава традиція, коли під час святкування наречений під будь-яким приводом зникає з зали, а в цей час неодружені юнаки можуть цілувати наречену.  Те саме стосується і нареченого, якого цілують незаміжні дівчата поки наречена «зникла» зі святкування.

Плювання в наречену, Масаї, Кенія

Ви дійсно правильно прочитали назву обряду. Якщо для нас плювання в людину вважається проявом ганьби, то для людей з народу Масаї це символ вдачі та багатства.

У день весілля на церемонії на поголену голову нареченої її батько наносить баранячий жир та олію, а потім плює їй на голову та груди.

Наречена повинна покинути батьків та піти з нареченим не озираючись на батьківський дім, щоб не перетворитися на камінь. Наступні два дні дівчина проживає разом зі свекрухою без нареченого. Свекруха повинна поголити голову майбутній жінці свого сина. Тільки після цього шлюб оголошується укладеним, а наречені стають чоловіком і дружиною.

Kumbh Vivah, Індія

Kumbh Vivah – дуже гарний весільний ритуал в Індії, під час якого нареченим (нареченою) може бути… бананове дерево, фікус, або глечик води. Такий обряд використовують, коли людина за астрологічним прогнозом є  мангліком. За віруваннями індусів, мангліком називають людину, яка народилася не в ту годину, не в той час, не під тими зірками та не під тією планетою. Такі люди несуть небезпеку у майбутнє сімейне життя і їх шлюб може призвести навіть до смерті одного з подружжя. Щоб позбутися цього впливу й проводять Kumbh Vivah.

Дівчина манглік повинна провести цей обряд як справжнє весілля крок за кроком. Наречена одягає традиційне весільне вбрання, прикраси, перев’язується стрічкою. Наприкінці обряду вона змінює сукню, а стрічкою перев’язує дерево, або глечик з водою («нареченого»). Після цього вона повинна стати вдовою, аби жити з іншими «справжнім» чоловіком. Ось тому бананове дерево (фікус) зрубують, а якщо обряд проводився з глечиком, то воду з нього виливають в річку чи став. Тепер молода жінка вільна і може одружитися вдруге не боячись наслідків.

Побиття стоп нареченого у Південній Кореї.

Перше питання, яке спадає на думку, коли чуєш таку назву обряду – це «Навіщо таке роблять?» . Відповідаємо: вважається, що це зробить нареченого витривалішим під час першої шлюбної ночі.

Друзі нареченого знімають з нього черевики і перев’язують його стопи мотузкою, піднімаючи їх над землею. Після цього починають бити стопи палицею або жовтою корвіною (різновид риби). Насправді ж це навіть не боляче, а, навпаки, дуже смішно та весело. Часто друзі готують каверзні питання нареченому, які ставляться під час побиття.

Перенесення нареченої на руках через поріг, країни Європи

Така традиція не нова у культурі західних європейців. Вважається, що цей обряд бере свій початок з епохи Середньовіччя, коли люди  вірили в потойбічні сили. Багато хто вважав, що молода дружина надзвичайно вразлива до впливу злих духів через стопи ніг, тому  новоспечений чоловік повинен пронести її на руках через поріг свого будинку аби вберегти її.

Вигнання духів завдяки одруженню на тварині, Індія

І знову цікавим обрядом тішить нас Індія. В деяких регіонах цієї крани люди вірять, що духи померлих можуть вселятися в живих людей. Найбільше до цього схильні дівчатка. Прикметами, які виділяють таких людей, вважають молочні зуби, з якими вони народилися, або деформації обличчя. Щоб позбутися цього дивного прокляття молоду видають заміж за тварину, частіше за козла чи собаку.   Пізніше дівчина може одружитися вдруге на своєму обранцеві.

Обряд почорніння нареченої, Шотландія

Це  давня традиція у Шотландії, яка захищає наречену від злих духів. Друзі молодих повинні зненацька схопити  та «почорніти» наречену. Вони обливають її зіпсованим молоком, сажею, пір’ям або борошном.  До сих пір цей обряд популярний в деяких регіонах Шотландії.

Kyz ala kachuu (Обряд викрадення нареченої), Киргизстан

Раніше цей обряд був популярним у різних куточках світу, але в наш час більше розповсюджений у киргизів та ромів. Отже, чоловік викрадає дівчину, хитрістю або силою за допомогою родичів. Вони відвозять її до родини чоловіка додому, де її тримають у кімнаті допоки жінки з цієї родини не вмовлять дівчину надіти шарф заміжньої жінки на знак прийняття своєї долі. Після цього оголошується, що вона згідна вийти заміж за чоловіка-викрадача.

Грошовий танець у Польщі

Цей обряд виник на початку 90-х у Польщі. Під час святкування гості-чоловіки платять гроші аби потанцювати з нареченою, а іноді теж саме роблять гості-жінки, щоб потанцювати з новоспеченим чоловіком. Гроші кладуться у фартух, а потім наречені забирають їх до свого нового сімейного бюджету.

, переглядів: 142


Загрузка...

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *