20-річний український студент Олексій Падун бере участь у створенні наносупутника

11.04.2021

20-річний український студент Олексій Падун бере участь у створенні наносупутника

У свої двадцять років студент Олексій Падун – інженер-розробник наносупутників. За його плечима семестр навчання “на відмінно” в США і наукова робота в NASA, у дослідницькому центрі імені Гленна.

– В Америці студенти – справжні фанати, вони зацікавлені в освіті, в космонавтиці, беруть участь у різних університетських проєктах, – згадує він.

 

Розробкою наносупутників він почав займатися на першому курсі, в 16 років, розповідає УП.

Небом Падун загорівся ще в школі, займався авіамоделюванням. У нього вже є льотно-штурманський досвід на легкомоторних літаках українського виробництва “Аеропракт”. Але амбіції студента йдуть далі, в космос. Його мрія – пілотована космонавтика.

Сьогодні Олексій бере участь у проєкті КПІ PolyITAN-3. Це новий наносупутник з трьох юнітів, який, якщо вірити обіцянкам уряду, виведуть на орбіту разом із “президентським” “Січ 2-1”. Але це не точно.

Про третій кубсат Олексій Падун розповідає в лабораторії теплових труб і наносупутникових технологій, де розробляли і тестували попередні “кубики” КПІ.

 

Над PolyITAN-3 українці працюють разом з колегами з Познанської Політехніки

Головне завдання апарату – фото і відеозйомка з космосу. За допомогою PolyITAN-3 в КПІ хочуть протестувати платформу, яка зможе розгледіти з космосу будинок, вантажівку або, скажімо, танк.

Глобальна ідея така: сконструювати вісім більш потужних супутників, які в режимі 24/7 покриють автономно, без участі людини, велику територію. Такі спостереження будуть корисні і в мирних, і в оборонних цілях.

 

Падун: “У проєкті я працюю з системою орієнтації супутника. Займаюсь програмуванням, випробуваннями, практичною механікою”

Розробка кубсатів виглядає влучною метафорою стану всієї космічної галузі країни: можемо, але в маленьких розмірах.

Коли дивишся на таких, як Олексій Падун, розмови про майбутнє української космонавтики звучать не так вже й мінорно.

Від 20-річного студента, одягненого в чорний “бомбер” з американським прапором і лого NASA, віє самовпевненістю і юнацьким максималізмом. Утім, вони цілком співзвучні зі словами Ігоря Сікорського, які викарбувані на пам’ятнику конструктору гелікоптерів в містечку КПІ: “Знімаю капелюха перед альма-матер, яка підготувала мене до підкорення неба”.

– Навіщо я це роблю? – відповідає Падун в кінці бесіди. – Головна мета – прискорити освоєння космосу. Це те, до чого людство повинне прагнути. Космос – безмежний для досліджень.

, , переглядів: 955

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *