Чоловічий стриптиз: "Щоб дівчата пищали від захвату, а хлопці заздрили" ФОТО

09.12.2013

Чоловічий стриптиз: "Щоб дівчата пищали від захвату, а хлопці заздрили" ФОТО

 

Чоловічий стриптиз – штука трохи менш популярна, ніж стриптиз жіночий. Чи то чоловіки більш сором’язливі, чи «споживачів» такого видива менше – хтозна. Пошук відповіді на це питання – не сьогоднішня наша справа. 

 

Але тема цікава? Отож. Значить, будемо знайомитися з стриптизером. Нашим, луцьким. 

Звати Сашко. Псевдо – Mr.Tiko. Із вигляду – звичайнісінький хлопець. Кросівки, джинси, куртка… А заходиш на його сторінку у ВКонтакті – і тут таке!… От тут не будемо поспішати з визначенням. Розпусник? Збоченець? Майстер? Кожен сприйме по-різному…

Хоч під час танців на колінах у жінок Mr.Tiko веде себе, м’яко кажучи, нескромно, у спілкуванні він видався досить таки сором’язливим. Якого і на розмову-то вмовити вдалося не відразу.

– Нічого поганого у своєму занятті не бачу. Це мистецтво. Такий же танець, як і вальс, танго, самба. Для мене просто цікаве заняття, ну і, звичайно, заробіток, – каже Олександр.

ПОЧИНАВ ТАНЦЮВАТИ …У КАЗАРМЕННОМУ ТУАЛЕТІ

 

Він вчився на рятувальника в Харкові. Але, переконує – не склалося. 

– Вчився три з половиною роки. Але покинув – не довчився лише рік. Мені завжди подобалися танці. От я й вирішив, що бути рятувальником і жити в казармах – це не моє. Набридло, приїхав танцювати в Луцьк, – згадує Олександр. 

Вночі, живучи в казармі під час навчання, майбутній Mr.Tiko втікав в туалет, вмикав музику в навушниках… і танцював. Так і вчився рухатися. 
Коли повернувся додому і поділився з рідними наміром опанувати колоритну професію, мама, звісно, не підтримала. Мало того: бабуся з дідусем взагалі спілкуватися з внуком перестали. Та, каже Сашко, минулося – звикли, зрозуміли, що нічого страшного. 

 

СТРИПТИЗЕР НА ШКІЛЬНОМУ СПОРТМАЙДАНЧИКУ

 

В Олександра є дівчина. Звісно, ревнує свого хлопця, який витанцьовує на колінах в інших. Але розуміє, що це робота. 

Один танець стриптизера коштує від 500 гривень і вище. Хоча робота – не з легких. Хоча б тому, що доводиться… голити ноги. 
Сашко каже – це обов’язкова вимога професії. Клієнткам тоді приємно торкатися тіла. Та й тренуватися зручно. 

– Звичайно, боляче! Особливо під час депіляції воском. Але вже звик, – каже Олександр. 

Стриптизер мусить мати відповідний вигляд – доглянутий, привабливий. «Коли ти виходиш на публіку – мусиш прагнути бути ідеальним. Щоб дівчата пищали від захвату, а хлопці заздрили. А коли вмикається музика, і я виходжу до людей – почуваюся, звичайно, чудово. Просто насичуюся цією енергією», – додає Олександр.

Рухи, пластику, майстерність доводиться підтримувати і вдосконалювати щодня. Влітку танцюрист тренується на спортивному майданчику школи, біля якої живе. Коли холодно – перебирається у спортзал. 

З ЖІНКАМИ ЗА ГРОШІ? НІ – НАВІЩО ЦЯ ЧОРНА РЕПУТАЦІЯ?

 

– Що найгірше у твоїй професії?

 

– Коли під час приватних замовлень «завалюються» надто ревниві хлопці. Бували випадки, коли доводилося втікати через вікно (сміється). На щастя, був перший поверх, тому обійшлося без травм.

 

– Мав пропозиції від багатих жінок зайнятися сексом за гроші?

 

– Було. Важко відмовитися від заманливої пропозиції за великі гроші. Але мусив відмовлятися, бо Луцьк маленьке місто. Навіщо мені чорна репутація? Хоча знаю таких колег «по цеху», для яких «продатися» багатим жінкам – це нормальне явище.

– Коли танцюєш, знімаєш з себе абсолютно все? 

 

– Ні. В нас же не Америка – ніхто цього не потребує. Мені достатньо одягнути сексуальну білизну, і знімати її немає потреби. Не в оголенні суть.

– Чи часто чуєш звинувачення у аморальності і як до цього ставишся?

 

Так, інколи звинувачують. Але моя мораль – це робота. Стриптиз – то робота артиста, тому і поводиш себе, як артист. Намагаюся робити все на совість. 

Стриптизери це ті ж люди. Звичайні чоловіки. Жіночий стриптиз – більш розпусний, бо жінки оголюють груди. А чоловічий – це суцільне мистецтво рухів, найчастіше чоловік-стриптизер залишається в білизні.

А те, що оточуючі дивляться скоса, а то й «проституткою» називають, то від заздрощів. 

– Чого ніколи не дозволиш собі у цій професії?

 

– Мати справу з підарасами.

– Як довго бачиш себе у цій професії?

 

– Найближчим часом точно танці не планую покидати. Для мене танцювати – не лише захоплення, а й непоганий заробіток. На життя вистачає. 

Юлія СТАСЮК

Джерело:ВолиньPost

переглядів: 4 090

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *