на фото: меморіальний комплекс “Героям Гурбинської битви” (фото: Вікіпедія)
Гурби були місцем поселення ще з давніх часів. Під час розкопок 1891-го року в урочищі Плавилівка, було знайдено залізний меч, дві бойові сокири, а також контури старовинних курганів. Археологи також знайшли численні пам’ятки палеоліту.
Але відомими Гурби зробило не це. У 1944 році тут точився один з найкривавіших боїв у історії УПА . Бій між каральними загонами НКВС та повстанцями тривав 4 дні і забрав, за різними версіями, до 2000 життів.
Загалом бій почався і тривав не лише у Гурбах. Точились вони на кордонах Здолбунівського, Дубенського та Острозького районів Рівненської області, а також на Кременецькому і Шумському районів Тернопільської області. Однак саме Гурби і Антонівці(Тернопільська область) були найбільш «гарячими» точками.
Існують різні версії щодо того, якими ж були справжні причини початку бою. За однією з них , це була своєрідна помста за смерть генерала Ватутіна. 29 лютого 1944 року біля села Милятин (нині Острозький район) відбулась сутичка між радянськими військами і солдатами УПА. В результаті чого генерал Ватутін отримав важкі травми. Не дивлячись на тривале лікування,15 квітня Ватутін пішов життя, а через 6 днів почався бій під Гурбами. Інша версія говорить наступне: втікаючи від масової мобілізації українські хлопці йшли до лав УПА. Цей бій – спроба придушити УПА.
Співвідношення сторін було явно нерівним: 5 тисяч повстанців проти 30 тисяч вояків в НКВС. Окрім того сили останніх були підкріплені авіацією, танками та кіннотою.
21 квітня 1944 року відбувались лише підготування до бою: радянські війська підтягували свої сили до лінії Шепетівка — Рівне — Збараж, а солдати УПА рили окопи та готували гармати.
Кривавий бій почався 23 квітня, зі спроби НКВС знищити повстанців. Основна увага була прикута до села Антонівці. Проте наступ відбувався і з інших боків. А вже вранці 24 квітня керівництвом НКВС було відано наказ розпочати генеральний наступ. Це і стало кульмінацією. Фактично бій завершився тактичною перемогою НКВС, які оточили зону бою зі всіх сторін. Декільком загонам УПА вдалось прорватись у з оточення і зникнути у напрямку Березнівського та Гощанського районів.
Як наслідок: села Гурби і Антонівка спалені та втрачені навіки, кількість загиблих за різними даними сягає більше 2000 вояків, захоплено і страчено понад 300 воїнів УПА і мирних селян. Існують версії, що керівництво НКВС, приховуючи точну кількість своїх загиблих, підкладували їх тіла у братські могили навколишніх сіл.
Сьогодні у на місці колишнього знаходження села знаходяться числені пам’ятні знаки загиблим.
18 травня 2007 року на місці боїв було урочисто відкрито меморіал пам`яті загиблим воякам УПА. Також там встановлено капличку та пам`ятний хрест. Щорічно силами Молодіжного націоналістичного конгресу влаштовуються спортивно-військові ігри «Гурби-Антонівці».
У грудні 2008 р. з нагоди 65-річчя бою під Гурбами Рівненською обласною організацією Всеукраїнського Братства ОУН-УПА ім. Романа Шухевича була випущена ювілейна нагорода «Гурбенський щит» — «Гурби. 1944–2009». Цією відзнакою були нагороджені учасники бою, діячі громадського руху, національно-патріотичних організацій, письменники та інші особи, які тим чи іншим боком залучені до пам’яті бою під Гурбами.
ДІЗНАЙТЕСЬ:
Секретна книга повстанців знаходиться у Рівному
Найстаріше місто Рівненщини
Борис Тен: 31 рік “Іліади” та “Одіссеї”