Соціоніка , яка вивчає процес обміну інформацією між людиною і зовнішнім світом, у деяких вчених досі викликає певний скепсис. Однак у багатьох країнах, наприклад Литві, соціоніку викладають в університетах та пишуть дисертації на соціонічні теми.
Сама наука зародилась ще у 1960-их роках. Грубо кажучи соціоніка являє собою мікс соціології, психології та інформатики. Сама теорія соціоніки викикла завдяки литовському соціологу Аушрі Аугустінавічюте, яка в її основу поклала типологію культового психіатра Карла Юнга. Типологія Юнга відома тим, що виділяє чотири основні психологічні функції людини: мислення, інтуїцію, емоції та сприйняття. Кожна з цих функцій може бути екстравертною(тобто спрямованою на світ), або інтровертною(спрямованою на себе). За допомогою них людина пізнає світ, ділиться інформацією, емоціями та думками.
У соціоніці все це має дещо інший вигляд.Аушра додала до типології Юнга ще таку річ як раціональність або ірраціональність і зазначила, що у людини задіяні всі функції, щоправда у різних людей на різних позиціях і у різному співвідношені. Таким чином соціоніка вилідяє 16 асолютно різних типів людей, в залежності від їх способу отримання і видачі інформації.
І хоч сьогодні ця наука викликає скепсис у багатьох вчених, її вивчення поступово набирає обертів. Наприклад, австрійські професори Г.Фінк та Б.Майрхофер ставлять соціоніку на перше місце серед моделей оособистості , що є важливими у дослідженні людини.
У Рівному є ціла група аматорів, яка вже близько трьох років займається соціонікою, спілкується з відомим соціоніками та вчиться типувати людей. Більше про їх діяльність можна дізнатись у групі “Соціозбірки(Рівне)”
Читайте також:
“З піснею по життю!” або перший фестиваль піснеспівів