Сповідь водія маршрутки: як живеться рівненським перевізникам

02.02.2017

Сповідь водія маршрутки: як живеться рівненським перевізникам

фото ілюстративне (zik.ua)

У Рівному росте соціальна напруга. В області підприємці синхронно почали піднімати вартість проїзду. Хоч в обласному центрі можновладці про це поки мовчать, але чутки «повзуть» різні. Це і провокує постійне накручування людей, що скоро за 3 гривні по місту не проїдеш. Адже з роками сформувався стереотип, що бізнесмени, які займаються перевезеннями, заробляють надприбутки. Живуть на широку ногу та мають своїх клієнтів за ніщо. Ми вирішили анонімно зустрітися з одним із таких підприємців, щоб збагнути, як зсередини виглядає рівненський транспортний ринок. Виявилося, що хліб «Івана» не настільки солодкий, як здається на перший погляд.

Аби працювати, потрібна команда

В «Івана» бізнес сімейний. Цим займалися його рідні, а тепер черга дійшла і до нього. Він має один автомобіль на прибутковому маршруті. Купити ще кілька машин він не може. Але у Рівному є одна особливість. Аби виграти тендер в управлінні транспорту, (отримати номер – прим. авто.) треба мати п’ять автобусів.

Тому він з іншими підприємцями створив своєрідний підряд: кожен має по автівці, але їх переписали на одну людину. А якщо ви подаєтеся від спеціальної фірми, яка вас «прикриває», то мусите щодня платити їй по 150 гривень.

Заробіток

«На даний момент краще цим бізнесом взагалі не займатися. Зараз у власників маршруток просто немає вибору. Завершиться дія тендеру, і свій транспорт всі продадуть. Одна маршрутка приносить власнику в рік приблизно 3 тисячі доларів. Так краще її за 7 тисяч доларів продати. Їздити не вигідно навіть за умови того, що я воджу сам. Маю тільки одного водія.

Ціни на запчастини зараз космічні. До того ж, вони китайські. З такою якістю доріг, як у Рівному, автомобіль просто розлазиться. Якщо у тебе нова маршрутка (з 2010 року – прим. автор.), то вона ще трохи їздить. А мій автомобіль постійно ламається. Раз на три дні я його ремонтую. Буває, що несу серйозні збитки. Якось за одну деталь заплатив більше 10 тисяч гривень. Я сам доїжджаю останній рік. В мене заробіток в місяць 7 тисяч гривень. Якщо два водії, то це буде 4 тисячі. Краще я на звичайну роботу піду. І ні за що не переживатиму».

фото – inform-ua

Змова водіїв

«Офіційно водії отримують «мінімалку», а насправді стільки, скільки зможуть собі заробити. У нас з моїм домовленість, що він вдень має віддавати мені 400 гривень, а інше – забирає собі. Такого поняття, як стала заробітна плата, ніде немає. Коли я воджу сам, то вдень маю приблизно 700-800 гривень. Проблема в тому, що підприємець з водієм ділять касу порівну.

Проконтролювати роботу водія – неможливо. Якщо ти їздиш з ним для контролю, то він телефонує до свого колеги, який їде попереду. І той спеціально зменшує інтервал руху. Боротися з цим безглузду, адже зараз важко знайти адекватного шофера. Усі нормальні виїжджають до Європи. Там вони працюють на великогабаритному транспорті».

«Пекельна» робота

«Коли я вожу, то встаю в 4:30 ранку. Годину збираюся та ще за пів доходжу до бази. За 15 хвилин проходжу огляд в лікаря та механіка. В 6:00 автомобіль уже виїжджає на рейс. За день виходить 12-13 кругів по місту. Один круг займає годину. В 23:00 приїжджаю на базу. Замітаю, прибираю, мию в салоні. Додому приходжу опівночі.

Важко працювати з людьми. Виникають різні конфліктні ситуації. Те ж саме з посвідченнями. Бабуся може зайти, спитати, чи можна безкоштовно проїхати. Якщо везеш уже двох, то вона всеодно зайде. Дочекається, поки вийдуть інші пенсіонери, а при виході скаже, що з посвідченням нікого не було».

Відношення до стареньких

«Є такі власники машин, які говорять, аби їх водії нікого з пенсіонерів не перевозили. Аргументуючи це тим, що в разі скарги, усе легко вирішать. Не будуть брати пільговиків навіть в тому разі, якщо маршрутка порожня їде. Наприклад, я звичайний власник. Через скаргу мене покличуть в управління та будуть залякувати, а їх – ні».

«Дах» та «наїзди»

«За бальною системою тендера, якщо в тебе дійсно новий автомобіль, то ти будеш працювати. Ні з ким ніде домовлятися не треба. Але може бути проблема, коли до тебе вночі приїдуть люди і скажуть, щоб ти відмовлявся від тендеру. Аргументи завжди одні: «Вночі ми спалимо твою маршрутку». Як правило, таке роблять люди з широкими зв’язками. В мене уже були прецеденти, але тоді мої зв’язки вирішили проблему. Таке частенько буває.

Начальник управління транспорту Віталій Миронюк не любить допускати на ринок нових людей. Надають перевагу старим та перевіреним підприємцям. Одні тендер проходять швидко: приходять, підписують папери та йдуть. А в нас під час конкурсу перевіряють кожен автомобіль».

Усі раді трьом гривням

За його словами, підняття вартості проїзду до 3,50 гривень жахає перевізників. Адже коли її піднімали до 3 гривень, то люди масово відмовилися від їх послуг. Пройшло більше двох місяців, коли із тролейбусів повернулася частина клієнтів.
Цікаво, що для того, аби підняти проїзд, використовують ГО «Союз перевізників України». Більшість бізнесменів із діяльністю цієї громадської організації незнайома.

press-centr.com

«Електронний білет»

«Якщо ціна устаткування буде невелика, то всі тільки за. Проте великих витрат ми не потягнемо. Нам вистачило, що ми встановлювали GPS-навігатори. У мене через нього згорів спідометр. Майстри сервісного центру із Житомира їдуть вже півроку. На встановлення системи ми з власної кишені витратили 2000 гривень і платимо щомісяця по 150 гривень за обслуговування».

Отож, виходить, що скоро у Рівному суттєво поменшає маршруток. Адже звичайні підприємці будуть не в змозі їх утримувати. До слова, на маршрутах зараз і так у вихідні дні та ввечері меншає машин, адже водії не хочуть їздити в «холосту».

Богдан Слонець, Рівне Медіа

, , , , , переглядів: 833

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *