Тараканівський форт: від в`язниці до Голівуду

19.03.2016

Тараканівський форт: від в`язниці до Голівуду

 За свою історію одне  з «Семи чудес Рівненщини» – Тараканівський форт, встиг побувати полем бою, додом для військ трьох  різних держав, в’язницею, продовольчим складом та навіть місцем для зйомок кіно.

                Наприкінці 18 століття поблизу Дубного, по лінії Збараж-Броди- Берестечко- Сокаль, ліг кордон між двома політичними гігантами: Російською та Австрійською імперіями. Царський уряд вирішив, що треба кордони захищати і побудував захисну споруду, яка тоді була більш відома як Дубенська фортеця. Тараканівським фортом її почали називати дещо пізніше. Основним призначенням форту було прикривати собою стратегічно важливу залізничну лінію Львів-Київ.

Архітектором та ідеологом Дубенської фортеці став військовий – інженер Едуард Тотлебен, який, між іншим, належав до дворянського німецького роду. Самі будівельні роботи очолив військовий інженер-полковник Борисов , а  згодом інженер-полковник Баумгартен.

  Праця над Тараканівським фортом почалась наприкінці 18 століття: у 1873 році царський  уряд виділив 66 мільйонів рублів на цей проект, а у 1890-му його особисто відвідали і оцінили члени сімї імператора Олександра ІІІ. Основними матеріалами, з якого виготовляли форт, були цегла та каміння, однак частково використовували бетон, який в той час лише набував популярності у будівничій справі. Таким чином за 17 років Тараканівський форт був збудований і готовий до виконання свого призначення. Однак зміг він його виконати лише через 25 років, у період Першої світової війни. До цього фортецю експлуатували або як склад, або як в’язниця.  Іронією є те,  що у 1915 році австрійці, від яких форт, власне, і мав захищати Російську імперію, забрали його майже без бою і без жертв. Літом  1916 року, під час Брусиловського прориву, російські війська діяли більш люто: у штурмі форту вони знищили 200 австрійських солдатів та нанесли фортеці значних пошкоджень. Кладовище з австрійськими солдатами досі знаходиться біля Тараканівського форту.

Через 4 роки, у 1920-му, форт знову став полем бою. Цього разу під час польсько-радянської війни. Тоді метою радянських військ було пройти через Польщу до Німеччини, щоб нести звідти соціалістичну революцію.  Війська радянського  воєнокомандувача Семене Будьонного не змогли захопити форт, в якому осіли польські солдати, однак завдали їм вагомих втрат. За місцевими переказами, привиди польських солдат досі ходять стінами Тараканівського форту.

У період Другої світової війни форт не був особливо задіяний у військових діях. Хоча ходили чутки, що тут знаходилась секретна німецька лабораторія.

У 1965 році у влади СРСР виникла думка зробити з цієї споруди склад, для зберігання консервованої продукції. Однак умови, не дивлячись на проведену реставрацію, були надто непридатні для цього.

Нині Тараканівський форт вважається одним з «Семи чудес Рівненщини», яке активно відвідують, особливо туристи, які полюбляють екстрим.  Оскільки все-таки фортеця є військовою, то знаходиться на балансі у Міністерства оборони України. У 2014 році Тараканівський форт став одним з місцем зйомок відомого українського фільму «Поводир» (реж.Олесь Санін). Тут було відзнято сцену таємного зібрання кобзарів.”Поводир” представляв Україну на культовій кінопремії Оскар-2015

 

кадри із фільму “Поводир”

ДІЗНАЙТЕСЬ:

Рівненщина приваблює кінорежисерів [+ ВІДЕО]

Утворене вулканом диво природи

Дубно-криваве поле бою

Як змусити мозок пам`ятати про все

 

 

 

, , , , , , , , , , , , , , , , переглядів: 1 408

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *