Нещодавно у Росії, відкрилася ретроспектива «Маноло Бланік. Взуття як мистецтво». Всього в рамках експозиції представлено понад 200 туфель і 30 авторських малюнків з архіву, виконаних аквареллю і олівцем. Ретроспективний формат дозволяє простежити розвиток індивідуального стилю майстра, мінливого разом з модою і смаком суспільства. Виставка розділена на шість тематичних секцій: «Природа», «Гала», «Мистецтво і архітектура», «Серце», «Географія» та «Матеріали».
Про виставку
Вибрати всього 200 пар взуття з тисяч, для дизайнера було зовсім не складно! Тут зібрано все театральне, ошатне. У секції «Географія» можна побачити взуття, натхненне подорожами по світу і враженнями від різних країн. Натхненне історією та її особистостями.
Навіщо потрібні підбори
Особистості – ось що прикрашає образ. Одяг та взуття – це лише доповнення. В правильному одязі і в правильному взутті, на підборах, жінці легше відчути себе жінкою – красивою, впевненою в собі, спокусливою. Бути жіночною можна і у взутті на плоскій підошві. Але це вже складніше. А коли жінка одягає взуття на шпильках, у неї відразу змінюється хода, змінюється силует, фігура, вона по-іншому рухається.
Про улюблене взуття
На виставці представлена одна пара, яку Маноло створив понад 20 років тому. Ця модель, в якій я прагнув відобразити дух того часу, і саме з нею був обраний дизайнером по костюмах для одного відомого американського серіалу – «Секс у великому місті».
Про взуття, що не подобається
У повоєнний час грошей не вистачало, тому взуття робили з недорогих матеріалів типу пробки і дерева. Саме тоді з’явилася мода на платформу, це було у 70-ті роки. Але на його думку – платформа тільки руйнує образ, виглядає не естетично, і крім того, вона абсолютно незручна.
Отже, краса у всьому. Озирніться навколо: нас оточують речі, створені людиною. Всі вони гарні. Так само з людьми. У кожному з тих, хто нас оточує, є щось своє. Сьогодні ми є вільними, і це дуже здорово. Кожен з нас може створювати красу. Будь це взуття, прикраси, власний образ або щось ще.