Фінансова «подушка безпеки» — необхідний елемент захисту від непередбачуваних обставин або втрати джерела доходів. Під час війни її значення ще більше зростає. За якими принципами варто формувати екстренні заощадження та в які активи їх найкраще вкладати, розбираємося далі.
Скільки потрібно тримати у «заначки»
Вважається, що мінімальна сума накопичень на випадок непередбачуваних обставин має становити стільки, скільки сім’я зазвичай витрачає за 3 місяці. Або, щоб спростити розрахунки цієї суми, можна вважати 3-місячні зарплати. Звісно, під час війни бажано мати більші заощадження, але цей обсяг можна вважати мінімальною «подушкою безпеки».
Окрім невисоких доходів та невміння відкладати гроші, одна з причин, яка стримує накопичення заощаджень, — відсутність навичок розпоряджатись відкладеними грошима. Тому давайте розберемо, що варто робити з «подушкою безпеки», аби не втратити її.
Три правила портфелю «на чорний день»
Для заощаджень на випадок непередбачуваних обставин важливо дотримуватись 3 ключових правил:
- Диверсифікація,
- Ліквідність,
- Надійність.
Принцип «не варто класти всі яйця до одного кошика» важливий за будь-яких обставин. Та в умовах військового часу його значення підвищується, адже заощадження можуть бути фізично знищені. Гроші, відкладені «під матрацом», можуть згоріти у випадку удару по будинку, а тривала відсутність електрики може позбавити оперативного доступу до банківського рахунку.
За нинішніх обставин не існує абсолютно безпечного способу тримати заощадження, тому краще частину з них мати у готівці, а частину — в електронному вигляді.
Також не варто повністю зосереджуватись на одному активі. Адже достеменно ніхто не може знати, який з них виявиться надійнішим, а який знизиться в ціні.
Не менш важливою є й ліквідність, щоб гроші, які використовуються як «подушка безпеки», були під рукою, і ними можна було скористатись без зайвих труднощів. Тому, наприклад, для таких заощаджень не підходить золото, продати яке може бути складно. Або ж доведеться залишити його в ломбарді зі значною знижкою.
Також не підходять всі електронні форми активів, які треба продати, а потім чекати виведення грошей. Існує ризик, що ви просто не зможете це зробити в умовах відсутності електроенергії чи зв’язку.
Не варто забувати і про те, що «подушка безпеки» — це спосіб мати гроші в екстреній ситуації, а не заробити на них. Тому варто обирати надійні активи, забувши про ризиковані.
Активів, які підходять під ключові правила таких заощаджень, не так вже й багато, однак деякі з них все ж дозволяють не лише зберігати гроші, але й заробити.
Яку валюту обрати
Безсумнівний лідер заощаджень українців — долар. Всі опитування демонструють, що саме йому віддають перевагу наші співвітчизники. На другому місці — євро.
Частину екстреного запасу варто тримати у гривні через її максимальну ліквідність — у випадку з доларом однаково доведеться шукати обмінник. До того ж зважаючи на ризики блекауту, не вдасться обійтися і без гривневого кешу.
Знизити інфляційні втрати (але, на жаль, не повністю нівелювати) можна, розмістивши кошти на депозиті або придбати державні облігації.
Приклад «подушки безпеки»
Середня заробітна плата в Україні напередодні російського вторгнення становила 14,5 тис. грн. Після полномасштабного вторжения офіційна статистика не оновлювалась, тому для прикладу виходимо з цих цифр.
За класичними стандартами, сім’я, де працюють обидва партнери, повинна мати заощадження на 3 місяці у розмірі 87 тис. грн. Розглянемо варіант розподілу цих коштів.
- $1 тис. готівкою (46,6%);
- $400 на банківському рахунку (17,2%);
- 200 євро готівкою (9,9%);
- 12,9 тис. грн (14,8%) на депозиті до запитання;
- 5 тис. грн (5,75%) – депозит або придбання державних облігацій на короткий термін;
- 5 тис. грн (5,75%) готівкою.
Звісно, цей приклад – не інвестиційна порада, а лише варіант розподілу коштів, враховуючи різні типи диверсифікації.
Пишіть у коментарях, як би ви змінили розподіл коштів, або які б ще інструменти додали. А також розкажіть, скільки вам вистачить «подушки безпеки».
Джерело: https://minfin.com.ua/